Ціннісне ставлення до суспільства, до держави
Сценарій позакласного заходу до Дня визволення України від німецько-фашистських загарбників
Літературно – музична композиція
«Вічна слава героям Великої Вітчизняної війни!»
Мета: закріпити знання учнів про події Великої Вітчизняної війни та про визволення України від німецько-фашиських загарбників, вшанувати память загиблих визволителів;формувати в учнів найбільш значущі для українського народу цінності: патріотизм і розуміння значення життя як найвищої цінності; сприяти усвідомленню і засвоєнню історичних та національно-культурних традицій українського народу; розвивати вміння висловлювати власну точку зору, вміння коментувати події, спияти формуванню у свідомості учнів значимість Перемоги для українського народу, величину вкладу кожного ветерана даної війни у здобуття Перемоги; виховувати повагу, шанобливе ставлення до учасників ІІ Світової війни, любов до країни, в якій ми живемо, до рідного краю, прагнення бути патріотом своєї держави.
ПЕРЕБІГ ЗАХОДУ
Ведуча. Сьогодні, 28 жовтня 2011 року, виповнюється 70 років, як Україну визволили від німецько- фашистських загарбників. В ці останні дні жовтня 1944 року міста і села України були остаточно звільнені. Пам'ять про тих ,хто не шкодував себе, рятував рідну землю і приніс перемогу над окупантами, живе і нині. Наш захід ми присвячуємо 70-тій річниці визволення України від німецько-фашиських загарбників. Линемо синіською пам'яттю в минуле і згадаємо про наших визволителів. Адже немає в нашій країні жодної сім'ї, яку б не обпалила своїм смертельним полум'ям Велика Вітчизняна - ця найжорстокіша, найкривавіша війна.
Звучить Гімн України
Ведуча. 28 жовтня 1944 року радянські війська повністю завершили визволення України. 651 добу тривало героїчне звільнення України.
Життя швидкоплинне, і з кожним роком Велика Вітчизняна війна все далі йде в історію. І з кожним роком ми, на жаль, втрачаємо наших дорогих ветеранів - живих свідків тих подій, хто воював, йшов на смерть за свою країну. Не шкодуючи сил і здоров'я, наші діди та прадіди заново відбудовували будинки і вулиці, піднімали заводи і фабрики. Завдяки їм за лічені роки Україна повстала з руїн і попелу, повернула своє неповторне обличчя. Для України ціна тієї перемоги жахлива — мільйони людських життів, зруйнована економіка. Кожен другий воїн поліг у боях, кожен другий з тих, хто залишився у живих, був поранений.
Вартові заходять зі свічками під мелодію пісні «Тёмная ночь»
Ведуча.Велика Вітчизняна війна - визвольна війна проти фашистської Німеччини та її союзників, складова частина другої Світової війни 1939—1945 років — почалася після нападу Німеччини. Полум'я Другої світової, складовою частиною якої була Велика Вітчизняна війна, палахкотіло цілих шість років. У вир цієї трагедії було втягнуто 61 державу. Битви йшли на території 40 країн Європи, Азії та Африки, неосяжних морських і океанських просторах. Армії воюючих сторін нараховували понад 110 мільйонів чоловік. Війна забрала більше 55 мільйонів людей.
Пісня «Мальви»
Ведуча.План нападу на Радянський Союз отримав назву «Барбаросса» на честь жорстокого германського Імператора ФредерікаБарбаросса, який жив у 16 ст., командував лицарським військом і пролив багато людської крові. Назва «Барбаросса» визначає характер війни як жорстокий, винищувальний, руйнівний. Такою війна і замислювалась фашистською верхівкою. Але виконання цього плану було зірване героїчною боротьбою нашого народу.
Ведуча.Військово-стратегічний план передбачав знищення за 1,5-2 місяці радянських збройних сил, захоплення території до Волги і Уралу, адже на початку війни Німеччина та її союзники мали кількісну і технічну перевагу.
22 червня 1941 року на світанку без оголошення війни німецькі війська віроломно напали на Радянський Союз.
Пісня «Священная война»
Ведуча. Українською землею двічі прокотився руйнівний воєнний шквал. Оборонні та наступальні бої точилися на її території. Керівництво фашистської Німеччини велику увагу приділяло окупації України. Багата природними ресурсами, продовольством, Україна була ласим шматком для нахабних загарбників.
Ведуча. Земля України, і люди стогнали під поганим чоботом фашистського звіра. Не можна забути ті жахи, що творили нелюди. Фашистські окупанти створили на території України понад 230 концтаборів і гетто. Сотні тисяч військовополонених жінок, дітей, старих, інвалідів стали в'язнями. За час окупації України гітлерівці знищили понад 5 млн. чоловік, 2,5млн. вивезли на роботи до Німеччини. Не міг терпіти народ такої наруги. Страшним був гнів народу. І малих, і старих переповнювала ненависть до фашистів.
Пісня «Катюша»
Ведуча. Проте гітлерівська Німеччина і її керівництво наш народ недооцінили. Вистояти і перемогти в такій страшній війні могло лише згуртоване, об'єднане любов’ю до своєї Батьківщини, суспільство.
Ведуча. Для нас війна — не тільки минуле, адже вона увійшла у кожен дім, у кожну сім'ю. Вона забрала, поглинула у своєму полум'ї мільйони людей, завдала народові розрухи, муки і гіркоти втрат, які й понині тривожать народну пам'ять.
Пісня «Воїни світла»
Ведуча.Війна... Велика Вітчизняна війна радянського народу проти фашистських загарбників. Страшна війна минулого століття, пекуча рана, яка болить досі чи не в кожній родині в Україні. Воїни-переможці проявили чудеса героїзму, стійкості, мужності, билися за кожний клаптик рідної землі, до останнього подиху, до останньої краплі крові, вистояли і перемогли.
Ведуча. У ході Львівсько-Сандомирської операції 13 липня -27 серпня 1944 року війська Червоної Армії визволили західні області України, вийшли на територію сусідньої області. У вересні - жовтні 1944 року була проведена Східно- Карпатська наступальна операція. 8 жовтня було звільнено від фашистів останній населений пункт України — селище Лавочне Дрогобицької (нині Львівської) області. 14 жовтня 1944 р. відбулось урочисте засідання в Києві з нагоди визволення України. 28 жовтня 1944 р. визволено Ужгород — останній населений пункт у межах сучасних кордонів України. Таким чином, у результаті проведених у січні - жовтні 1944 року чотирма Українськими фронтами наступальних операцій було звільнено Україну від німецько-фашистських загарбників.
Пісня «Маки червоні»
Ведуча.Летять роки... Біжать вони, як швидкокрилі ріки, як незагнуздані коні. Летять і летять, як у вирій журавлі. І не зупинити їх, ані наздогнати, ані повернути. Мчать і мчать у вічність!
Роки, скільки б їх не минуло, не зітруться у народної пам'яті світлі імена тих, хто віддав своє життя за Вітчизну! Материнські руки Вітчизни високо піднесли імена патріотів і поставили їх на постамент вічності.
Вічна слава героям!
Схилимо голови перед світлою пам'яттю тих, хто віддав своє життя, увійшовши в безсмертя. Запалимо свічку та вшануємо їх хвилиною мовчання.
Звучить тихо мелодія пісні «Журавлі». Заходять двоє дітей зі свічками і роздають їх присутнім в залі
Хвилина мовчання
Метроном
Ведуча. До кінця війни залишалося ще півроку. День визволення України від фашистських загарбників був вписаний ще тоді до національного календаря сучасної України.
Ми пам'ятаємо усіх,
Хто віддав життя за те,
Щоб не було війни нової,
сонце сяяло золоте!
Щоб не окоп чорнів на ниві,—
Хліба цвіли, мов килими,
І щоб веселі і щасливі
До школи всі ходили ми!
Танок «Мир на Землі»
Ведуча. Будемо завжди пам'ятати тих, хто віддав своє життя за наше чисте небо, яскраве сонце, за мир. Ми говорили сьогодні про війну, щоб ніколи її не забувати.
На сцену виходять усі учасники заходу
Пісня «Перемога, свята Перемога!»
Ведуча. А зараз запрошуємо усіх покласти квіти до пам'ятника загиблим солдатам у роки Великої Вітчизняної війни.
ЛІТЕРАТУРНО – МУЗИЧНА КОМПОЗИЦІЯ
«А СОТНЮ ВЖЕ ЗУСТРІЛИ НЕБЕСА...»
Мета: вшанувати пам'ять героїв Небесної сотні, прищеплювати любов до Батьківщини, виховати патріотичну свідомість, розвивати бажання стати гідними громадянами України.
Оформлення: Стіна пам’яті Небесної сотні (Прапор України, надписи «Герої не вмирають», «Сам не знаю, де погину…», список прізвищ героїв з фото), на підлозі надпис із маленьких свічок «Героям слава», стіл, на столі вишитий рушник, ікона Божої матері, свічка, квіти з чорною стрічкою.
Звучить пісня «Гей, пливе кача»(http://www.youtube.com/watch?v=-Z1BSIiF5jc)
Учні читають вірш «Пам’яті Небесної сотні»
1 – й учень. То не білі сніги, то птахи із чорними крилами,
То не сонце у небі, то сито із сірих хмар.
То не світло душі, то звірячі постріли в спину,
То не спів солов’їв, то відчаю чорний тягар.
2 – й учень. Застигають пісні у глибокого суму безодні,
Білі ангельські крила здіймаються ввись в небеса.
Світять зорі очей героїв Небесної сотні.
Слава їх неустанно в кожному з нас воскреса.
3 – й учень. Застигають пісні у глибокого суму безодні,
Білі ангельські крила здіймаються ввись в небеса.
Світять зорі очей героїв Небесної сотні.
Слава їх неустанно в кожному з нас воскреса.
4 – й учень. О Всевишній, подай Україні милості руку –
У молитві схилімося, щиро попросим Творця.
Україно моя, хай не буде зла і розлуки
Нехай віра і мир об’єднають в стремлінні серця.
5 – й учень. Застигають пісні у глибокого суму безодні,
Білі ангельські крила здіймаються ввись в небеса.
Світять зорі очей героїв Небесної сотні.
Слава їх неустанно в кожному з нас воскреса.
Ведучий. Коли перед очима зринають кадри із пораненими та вбитими героями, проглядаючи фотографії Небесної Сотні, дивлячись їм у вічі, ми розуміємо, що вислів «душу й тіло ми положим за нашу свободу» став для сучасної історії української нації не просто словами з гімну.
Небесна Сотня віддала життя за кожного з нас!
Не забуваймо про це!
Вічна пам’ять!
Звучить Гімн України (http://www.youtube.com/watch?v=A2m0YSbI4B8)
Ведучий. Ще три-чотири місяці тому такі вигуки, як «Слава Україні! Героям слава!» були просто вітальними словами... лише словами, якими розпочинали свою промову численні оратори зі сцен Майданів не лише на теренах нашої держави. Але наразі вже точно зрозуміло, кому ці слова адресовані, і ні в кого немає сумнівів, що ці герої – Небесна Сотня. «Слава Україні! Героям Слава!» перестало бути просто вітанням, це вже віддання шани найкращим, котрі у найважливіший момент не злякалися і пожертвували собою заради кращого життя усіх у цій країні, а також є засвідченням справжнього патріотичного подвигу.
Учні запалюють свічки. Звучить жалібний гімн прощання з Небесною сотнею (http://www.youtube.com/watch?v=XMgL0Q3GUBk). Дівчина в національному одязі, в чорній хустині читає вірш «Небесна сотня»
Дівчина. Плачу…Сльози котяться щоками…
Плачу…ставлю свічку на вікні…
Хлопці, ви пішли у бій з щитами,
Повернулися, як вої – на щиті.
Плачу…В небеса дивлюся і молюся, —
Господи, за що такі страхи?
Господи, прийми їх світлі душі,
В янголи небесні їх прийми.
Плачу…Україна- ненька плаче!
Рвуться груди в наших матерів!
Не простить народ наш, не пробачить
Нелюда, що у розкошах озвірів.
Не простить Вкраїна! Не пробачить!
Випалить поріддя зле вогнем!
Хлопці, вам би жити ще, кохати!!!
А натомість ми за трунами ідем.
Хлопці! Лицарі відважнії! Герої!
Кожен з вас в серцях наших воскрес!
Господи, прийми небесну сотню,
Україну захищає хай з небес.
Хвилина мовчання. Метроном
1 – й учень. Пам’ятайте про тих, що безвісті пропали,
Пам’ятайте про тих, що не встали, як впали.
Пам’ятайте про тих, що згоріли як зорі,-
Такі чисті і чесні, як повітря прозоре.
2 – й учень. Пам’ятайте про тих, що за правду повстали,
Пам’ятайте про тих, що лягли на заставах.
Пам’ятайте про тих, що стрибали під танки…
Є в місцях невідомих невідомі останки.
3 – й учень. Є в лісах, є у горах, і є під горою –
Менше в світі могил, ніж безсмертних героїв.
Пам’ятайте про них і у праці, і в пісні –
Хай відомими стануть всі герої безвісні.
Вірш «Україна вся палає» (http://www.youtube.com/watch?v=7fhHHyP06k8)
4 – й учень. Пливуть гроби по морю, як човни –
по морю рук, по морю сліз і гніву.
Пливуть в човнах розтерзані сини
на хвилі молитов і переспіву.
5 – й учень. Так ніби в жилах замерзає кров,
а потім б’є у скроні голос крові
за тим, хто тихо жив, а відійшов
у дзвонах слави праведним героєм.
6 – й учень. Пливуть човни, гойдає кожну лодь
людська долоня, тепла і тремтяча,
човнами править втишений Господь,
а серце розривається і плаче.
Демонстрація відео «Штурм Майдану» (http://www.youtube.com/watch?v=HRu3LXOV8rs)
7 – й учень. І кожна мати плаче, і пече
їй кожна рана у чужого сина.
Стоїть Майдан братів – плече в плече –
і разом з ним ридає Україна.
8 – й учень. Нехай же вам, герої, віддає
Святий Петро ключі від того раю,
де убієнний ангелом стає,
бо він герой. Герої не вмирають.
9 – й учень. Герої не вмирають. Просто йдуть
з Майдану – в небо. В лицарі – зі смерті.
Пливуть човни. Пливуть човни. Пливуть...
Героям слава – вписано у серці.
10 – й учень. І мовчки сотня непокорених героїв
відходила у чисті небеса,
і погляди знесилених мільйонів
дивились вслід братам, батькам, синам;
11 – й учень. У темне небо по руках в відкритих трунах
до світу кращого крізь сльози матерів,
не буде прощення убивцям й нам не буде,
коли непомщеними лишаться всі ті, хто так любив,
хто не дістався правди, оступившись на півкроці,
хто згас за нас, недотягнувши до весни,
тримає курс у небеса славетна сотня,
землі своєї упокоєні сини.
12 – й учень. Горять серця, палають вільні душі,
зійшла зоря, гряде нове життя,
герої не вмирають, кличуть нас на барикади,
і хай прийме тіла їх мерзла ще земля,
витає дух нескореної волі,
гримлять щити, молитви і пісні,
рядами рівними між нас ідуть герої,
усі, хто голову поклав в ці темні дні.
Пісня «Воїни світла» (http://www.youtube.com/watch?v=D8HqRH5cHPo)
Виходять малі діти, одягнені ангелами
1- а дитина. На щиті вже охоловша кров,
Молодого сотника-солдата,
Вже не чує він розмов,
Ворожа куля знайшла адресата.
2- а дитина. Дорога в небо вже кличе,
Де чутно ваші молитви,
Небесна брама мальовнича,
Героя приймає кривавої битви.
3- я дитина.Боровся я за ваше майбутнє,
За щастя й здоров'я дітей,
За волю й країну могутню,
За вільних людей!
4- а дитина. Лиш стогне мамине серце тихенько,
Як же там душа сина самотня,
Не плачте мамо, я не сам...
Нас тут ціла сотня.
Ведучий. А сотню вже зустріли небеса...
Летіли легко, хоч Майдан ридав...
І з кров’ю перемішана сльоза...
А батько сина ще не відпускав...
Й заплакав Бог, побачивши загін:
Спереду – сотник, молодий, вродливий,
І юний хлопчик в касці голубій,
І вчитель літній – сивий-сивий...
І рани їхні вже не їм болять...
Жовто-блакитний стяг покрив їм тіло...
Як крила ангела, злітаючи назад,
Небесна Сотня в вирій полетіла...
Пісня «Небесну сотню, Господи, прийми» (http://www.youtube.com/watch?v=S9KzueUGilY)
(Виходять хлопці -майданівці в кіптяві, з дерев’яними щитами у руках,
позаду – дівчина в білому зі свічкою)
1 - й майданівець.
Ой матінко рідна, і батьку мій рідний
Упали окови,сьогодні я вільний
Тепер я на Вас із неба дивлюсь.
За волю, за спокій до Бога молюся!
Брати в нас стріляли,знущались,вбивали,
Але Ми Стояли!Стояли!Стояли!
Стояли за правду,стояли за віру,
За наше майбутнє,за всю Україну!!!
Небесною Сотнею Нас Ви назвали,
Бо голову Ми за Вкраїну поклали.
Ми не хотіли ні війн, ні розрухи,
Хотіли,щоб владою були почуті.
Та Нас не почули,на Нас не зважали
І снайпери в спини Нас розстріляли.
Сьогодні Ми в небі, та думкою з Вами
Батьки Наші рідні,Наш Рідний Майдане!!!
2 - й майданівець.
Помолися за мене, рідненька,
Бо тепер я у сотні, у бога
Не хотів я бути героєм,
Хоч вони і не помирають,
Не хотів я стояти за волю,
Бо неволі у собі не маю.
Але йду і пробач мені,мамо,
Що назад вже не повернуся,
І твоя не загоїться рана,
Хоч героєм між люди назвуся,
Бо твій син до небесної сотні,
Долучився від кулі у спину,
Не хотів я стати героєм,
Просто я любив україну!
(Стають на коліна по обидві сторони сцени.
На перший план підходить дівчина в білому)
Дівчина в білому.
І мовчки сотня нескорених героїв
Відходила у чисті небеса,
І погляди знесилених мільйонів
Дивились вслід братам, батькам, синам;
У темне небо по руках в відкритих трунах
До світу кращого крізь сльози матерів,
Не буде прощення убивцям й нам не буде,
Коли непомщеними лишаться всі ті, хто так любив,
Хто не дістався правди, оступившись на півкроці,
Хто згас за нас, недотягнувши до весни,
Тримає курс у небеса славетна сотня,
Землі своєї упокоєні сини.
Горять серця, палають вільні душі,
Зійшла зоря, гряде нове життя,
Герої не вмирають, кличуть нас на барикади,
І хай прийме тіла їх мерзла ще земля,
Витає дух нескореної волі,
Гримлять щити, молитви і пісні,
Рядами рівними між нас ідуть герої,
Усі, хто голову поклав в ці темні дні.
(На сцену вибігає жінка з листом в руках.
Сідає на підлогу, витирає сльози, читає листа )
Ви пробачте, мамо,
Що не повернувся,
Коли беркут в нас стріляв,
Я ж не озирнувся.
Що шалена куля
Життя вкоротила.
Така моя доля,
Пробач мене, мила
Він стріляв не в спину,
Він стріляв у груди,
Тому що за мною
Були, мамо, люди
Чиєсь життя, мамо,
Може я вберіг,
Гордись мною, мамо,
Я їх оберіг.
Душа моя, мамо,
В небо відлетіла
А для вас лишаю
Молоде я тіло
(Голос продовжує читати листа)
Мамо, знаєш, як хочеться жити,
вірив, що боремось не даремно,
не хотілося бути убитим
бездиханним упасти на землю.
Iз останніх я сил намагався,
як люблю тебе розказати,
та вони не залишили шансів,
щоб життя моє врятувати.
Ця нестерпна біль, моя ненько,
усе тіло моє пронизало,
клята куля попала в серденько,
і в очах усе світло згасало.
За країну, за честь, за свободу,
ми прийшли на Майдан відстояти,
та прийшлося простому народу
у нерівнім бою воювати.
Що покинув тебе, пробач ненько,
така в мене життєва дорога,
помолися за мене, рідненька,
бо тепер я у сотні у Бога.
Пісня «Мамо, не плач…» (http://www.youtube.com/watch?v=7fhHHyP06k8)
Ведучий. Плач Україно!
Хороним героїв...
Тих, хто прожив...
І лише починав...
Тих, хто любив,
І надіявсь, і вірив...
Тих, хто за нас на Майдані стояв!
Плач Україно!
Хороним найкращих-
Тих, хто наш Мир
Своїм тілом закрив...
Хто не хотів, щоб ми були рабами,
владне безумство життям зупинив.
Плач Україно!
Молись Україно!
«Сотня небесна» хай в небо злетить,
Лиш у молитві ти стань на коліна,
Свічка скорботи у душах горить...
Встань Україно!
Ми вже стали інші-
Снайперська куля у кожному з нас...
Східна і Західна – ВІЧНОЄДИНА!
Нас не розділить
"Стріляти!"- наказ.
Піднімається з колін мати. Просить пробачення в Героїв
Мати. Простіть мене, хлоп’яточка, простіть!
Я не змогла вас рідні захистити,
І тілом, кулі, що летіли в вас, спинить…
Душа ридає, очі гірко плачуть,
І серце рветься навпіл від думок…
Я не змогла вас, рідні, захистити
А вас на небі, певно, вже прийняв Пророк…
Тарасе, батьку, захисти їх прошу!
У рай всю сотню пишно проведи,
Вони вмирали не за славу й гроші -
За Україну вмерли в боротьбі!
Хай прийме їх святе козацтво
До лав своїх звитяжних і ясних!
Небесна сотня - вже в небеснім братстві
Сміливців воїнів простих…
Простіть хлоп’ята, і спочиньте з миром,
Простіть, і не тримайте, прошу, зла..
Ви показали, що Вкраїна має силу,
А сила не помре, вона завжди жива!
Звучить пісня – реквієм «Небесна сотня» (http://www.youtube.com/watch?v=moOARdbUaKc)
1- й учень. А сотню вже зустріли небеса..
Летіли легко, хоч Майдан ридав…
І з кров´ю перемішана сльоза….
А батько сина ще не відпускав..
2- й учень. Й заплакав Бог, побачивши загін:
Спереду – сотник ,молодий, вродливий
І юний хлопчик в касці голубій,
І вчитель літній-сивий-сивий..
3- й учень. І рани їхні вже не їм болять..
Жовто-блакитний стяг покрив їм тіло..
Як крила ангела, злітаючи назад,
Небесна сотня в вирій полетіла…
Звучить Гімн України (http://www.youtube.com/watch?v=qWXRtQG5V_4)
Ведучий. Герої не вмирають. Просто йдуть
з Майдану – в небо. В лицарі – зі смерті.
Пливуть човни. Пливуть човни. Пливуть…
Героєм слава – вписано у серці.
Прощання з Героями (http://www.youtube.com/watch?v=e8jUUyxR7ME)
Ведучий. Майдан… з Героями іде прощання…
Тисячі людей зібралися в цю мить.
Для когось на землі вона передостання,
А хтось в землі сирій вже мирно спить…
Ведучий. Вже не побачить батько, не зустріне мати…
Живого сина в світі більше вже нема…
Прийшли у путь останню проводжати
Своїх Героїв… вічная їм честь й хвала…
Ведучий. Ридають всі… не стримати гірку сльозу…
Покотились сльозі по щоках і обороні…
Сотники, що полягни,- не встануть з сну,
Не посивіють у майбутньому вже скроні…
Ведучий. Не побачить дівчина ще юна і кохана
Героя свого на яву, а тільки в сні…
А когось вже не побачать діти й мама…
Когось дружина не побачить… ні…
Ведучий. Не збудуться мрії заповітні та бажання…
Хтось одружитися хотів, а хтось дітей,
Розбили вщент усі надії й сподівання,
Кулі, що були вийняті з голів й грудей
Прощання з Героями Небесної сотні (http://www.youtube.com/watch?v=4ojAYLQ70UY)
Покладання квітів до Стіни пам’яті Небесної сотні