Учнівське самоврядування
ЯК СТВОРИТИ В ШКОЛІ ДІЄВИЙ ОРГАН УЧНІВСЬКОГО САМОВРЯДУВАННЯ?
Учнівське самоврядування – добровільна організація учнів навчального закладу, яка забезпечує право і надає можливість в межах відповідних нормативно – правових документів здійснювати регулювання і управління справами, які належать до їхньої компетенції та в інтересах учнів навчального закладу.
Учнівське самоврядування здійснює свою діяльність у співробітництві з адміністрацією та колективом вчителів, а також з батьківським комітетом.
Учнівське самоврядування, колектив учителів та батьківський комітет складають разом так званий “трикутник”. Всі сторони цього трикутника, – вчителі, батьки, учні, – зацікавлені в тому, щоб діти успішно соціалізувалися.
Важливо бачити різницю в учнівському і шкільному самоврядуванні. Шкільне самоврядування включає педагогічну раду (раду вчителів), раду батьківську та власне учнівське самоврядування.
Школа – маленька держава-республіка. Її громадяни – учні, батьки, вчителі, а отже, за визначенням, вони є рівними в своїх правах. Батьки та вчителі – дорослі. Вони добре знають чи мають знати свої права, навіть вміють їх захищати. Учні – неповнолітні. Значна частина з них своїх прав не знає і не вміє їх захистити, хоча батьки прикладають значних зусиль для того, щоб допомогти власній дитині отримати достатню та необхідну освіту.
Щоб забезпечити реалізацію своїх прав, учні в навчальному закладі можуть створити учнівське самоврядування . Саме ця організація допомагає в організації шкільного життя. Але організувати цікаве та ефективне шкільне життя можна тільки за умови налагодження взаємодії між всіма трьома сторонами “трикутника”: учнівським самоврядуванням, вчителями, батьками.
Яка мета самоврядування учнів у навчальному закладі?
• надати можливість учням самостійно організувати шкільне життя, зробити позакласне життя цікавим, а навчання – більш ефективним;
• навчити жити за принципами та законами демократії, закріпити на практиці знання, отримані в курсі правознавства та історії;
• підготувати до майбутнього суспільного громадянського життя дієздатного дорослого громадянина.
З чого почати організацію самоврядування?
Створення самоврядування розпочинається з організації Ради учнівського самоврядування.
Представницький орган учнівського самоврядування – колектив учнів навчального закладу, які обрані демократичним шляхом для організації шкільного життя.
Декілька порад щодо створення учнівського самоврядування:
Заступникові директора з виховної роботи, педагогу-організатору:
- Знайдіть у школі позитивного неформального лідера чи лідерів.
- Зверніться до них з пропозицією створити самоврядування.
- Обіцяйте підтримку і обов’язково допоможіть усім, чим зможете: порадою, консультацією, наданням приміщення, моральною підтримкою.
- Якщо вам вдасться зацікавити лідерів, вони візьмуться за справу з ентузіазмом. Якщо ж зацікавити не вдалося, Ви не знайшли справжнього учнівського лідера.
Учнівському лідеру(-ам)
Звернись(-іться) до заступника директора з виховної роботи чи педагога-організатора. Вони обов’язково допоможуть.
Створи(-іть) ініціативну групу. Вона займеться організаційною роботою, допоможе провести Установчі збори.
Установчі збори мають одне завдання: створити Раду учнівського самоврядування.
Створення Ради учнівського самоврядування
Для створення Ради учнівського самоврядування детально прописується сама процедура. Така процедура відображається у відповідному Статуті:
• Хто саме має право обирати (які класи беруть участь у виборах)? Справжні свідомі виборці є як в першому, так і в п’ятому, і в дев’ятому класі, тому доцільно активне виборче право в учнівському самоврядуванні ( з метою дотримання принципу демократії ) надати кожному учневі школи.
• Кого можна обрати? Дев’ятикласник чи дев’ятикласниця мають готуватися до державної атестації, в учня четвертого чи п’ятого класу ще мало досвіду та особистого авторитету. Що стосується учнів 6 класу, то їх найчастіше хоч і висувають, але, як правило, не обирають через брак у них відповідної компетентності. Проте вносити віковий ценз у відповідні умови не обов’язково. Потрібно повірити в поміркованість в цьому питанні самих виборців.
• Якою буде структура самоврядування? Яких саме посадовців треба обрати? Це значною мірою залежить від структури органів самоврядування, від форми державного правління, від форми держаного устрою, яку оберуть Установчі збори. Оскільки одне із головних завдань учнівського самоврядування полягає у формуванні компетенцій свідомого громадянина, то можна використовувати чинні на даний час у державі моделі управління.
• Визначте термін перебування обраного органу на посаді (строк повноважень виборного органу). Найоптимальніший варіант - один рік. Важливо передбачити для новоствореної в навчальному закладі Ради можливість дострокових виборів.
Установчі збори визначають тільки попередню структуру самоврядування та норми її діяльності, а новообрана Рада може вносити відповідні зміни у взаємодію різних гілок учнівської влади.
В залежності від форми самоврядування, яку оберуть Установчі збори, організовують вибори або Президента школи, який очолить Раду з представників всіх класів (Президентська республіка), або повноважної Ради, яка сама обере свого Голову (Парламентська республіка).
Наступний етап роботи по створенню системи учнівського самоврядування в загальноосвітньому навчальному закладі – проведення виборів (додаток 4).
Коли процедура виборів завершиться, Рада навчального закладу може починати свою роботу.
Організація роботи Ради
Роботу ради можна організувати за принципом Президентської або ж Парламентської республіки. Можливі і проміжні форми.
Президентська республіка
Обирають тільки Президента навчального закладу. Його можна називати і Гетьманом, і Кошовим отаманом, чи якось інакше, сутність залишається: він глава всієї республіки, гарант дотримання її законів, захисник прав громадян.
Але сам Президент не може впоратися з усією роботою. Йому необхідні, по-перше, люди, які б допомогли йому порадами, власне, це і є Рада навчального закладу; по-друге, ті, хто виконує Статут та Закони навчального закладу – Міністри, об’єднані в Кабінет Міністрів чи голови комісій, об’єднані в Президентський інститут.
В Президентській республіці Рада має одну основну – Законодавчу функцію: вона розробляє Закони, планує, які заходи мають бути проведені, контролює їх виконання. Президент контролює діяльність Ради, виступає із законодавчими ініціативами (пропонує свої заходи, особливі правила їх проведення), має також право вето – заборони будь-якого Закону, скасування проведення будь-якого заходу. Найкращим буде, якщо до Ради обирають по одному представнику від кожного класу.
Кабінет Міністрів чи Шкільний парламент безпосередньо виконує Статут та Закони, організовує заходи. Це − виконавча влада.
Дуже важливо продумати систему судової влади, адаптувати до умов діяльності навчального закладу.
Парламентська республіка
В Парламентській республіці обирають безпосередньо Раду. На першому засіданні сама Рада обирає свого Голову. Це − колегіальний орган, який має практично ті самі функції, що і одноосібний орган – Президент. Рада призначає Кабінет Міністрів і контролює його роботу. Голова ради тільки очолює її, веде засідання Ради.
Статут самоврядування
Статут самоврядування – Конституція навчального закладу − його Основний закон. Дуже важливо, щоб Статут не вступав у протиріччя із існуючим законодавством.
У Статуті прописані всі права та обов’язки шкільного самоврядування, названа кожна посадова особа в самоврядуванні, прописані її права та коло обов’язків. Самоврядуванням мають піклуватися лідери. Не всі учні, на жаль, хочуть і можуть брати участь у самоврядуванні. Частина з них просто інертна і нічим взагалі не цікавиться. В інших свої проблеми і вони не цікавляться громадським життям. Залишається не так вже й багато лідерів, які з великим бажанням займаються справами учнівської громади. Вони і є суспільними лідерами. Лідерам не варто чекати, щоб за ними йшли всі і всі їм допомагали. Завдання лідера – вести за собою тих, хто хоче йти.
Отже, учнівське самоврядування — це ініціативна, самостійна, відповідальна спільна діяльність небайдужих до власної долі учнів, направлена на вирішення будь-яких питань життєдіяльності, а саме:
• самопідготовку до майбутньої професійної діяльності, яка неможлива без активної життєвої позиції, навиків в управлінні державними і суспільними справами, здатність ухвалювати рішення і нести за них відповідальність;
• пошук і організацію ефективних форм самостійної роботи, ведення переговорів, управління людьми.
Така організація учнівського самоврядування формує в учнів навички правової поведінки в суспільстві, дотримання моральних норм, сприяє становленню громадської позиції та вихованню національно-патріотичних почуттів, усвідомлення власної значущості, самоутвердження.
СТРУКТУРА САМОВРЯДУВАННЯ БЕРЕЖАНСЬКОЇ ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОЇ ШКОЛИ І-ІІ СТУПЕНІВ
Учнівське самоврядування в Бережанській загальноосвітній школі І-ІІ ступенів існує з 1998 року. Спочатку це був учнівський комітет, який складався з Голови учкому, його заступника і чотирьох комісій: «Санітарна», «Дисциплінарна», «Господарська», «Навчальна». Учком мав досить вузькі повноваження і його діяльність обмежувалася перевіркою чистоти класних кімнат, контролем за поведінкою учнів під час перерв, організацією прибирань території школи, виявлення і відзначення найстаранніших у навчанні учнів школи. Проте фундамент створення цілісної, діючої системи учнівського самоврядування був закладений: і учні, і педагоги набиралися досвіду функціонування самоврядування, опрацьовували найрізноманітнішу фахову вітчизняну та зарубіжну літературу, вивчали напрацювання колег.
Створення нової системи учнівського самоврядування відбувалося поетапно: від опитування всіх учасників навчально-виховного процесу про необхідність самоврядування, його форми, малювання плакатів, листівок зі зверненням про створення сучасного органу учнівського самоврядування; розгляд даного питання на засіданні ради школи; до створення органів учнівського самоврядування по класах, вибори загальношкільного самоврядування; визначення дієвих напрямків роботи. З класними керівниками та вихователями був проведений тренінг «Самоврядування у сучасній школі», на якому всі схилились до думки, що учнівське самоврядування в школі необхідно організувати в новій, осучасненій формі.
В 2008 році Учнівський комітет був реорганізований у Парламентсько – президентську республіку «Дружба». Першим Президентом новоорганізованого учнівського самоврядування стала Мисюра Ольга. Саме за її президентства була розроблена Конституція Парламентсько – президентської республіки «Дружба».
Згідно Конституції - перший ступінь учнівського самоврядування – класне самоврядування. Його роботу організовує рада самоврядування класу, до складу якої входять класний керівник, староста і актив класу. Рада визначає, контролює, виконує та відповідає за таку роботу:
1. Діяльність в напрямках освіта, довкілля, творчість, здоров'я, спорт, краса, праця дитячої організації «Джерельце».
2. Створення посту бережливих, який відповідає за збереження підручників.
3. Створення санітарного посту, який відповідає за чистоту, порядок у класі, веде куток гігієни.
4. Систематичне оформлення класного кутка, де можна отримати всю інформацію про клас (назва, девіз, склад ради самоврядування, план роботи на місяць, графік чергування, нагороди класу, оголошення, інформування про творчі справи класу).
5. Ведення літопису (портфоліо) класу, «Журналу дисципліни і порядку» та «Активності класу» (ведуть старости класів).
Кожен клас має головне творче завдання: участь у хореографічному, туристично – краєзнавчому, драматичному гуртках, а також у гуртках «Юні умільці», «Паперопластика», «Еколог», «Слово», «Рівний - рівному», «Юний інформатик», у пошуковому загоні «Відродження», волонтерському загоні «Милосердя», бригаді «Дружина юних пожежників», спортивних секціях «Настільний теніс», «Біла тура» та ін.
Наприкінці навчального року кожен клас готує творчий звіт про виконання свого завдання, бере участь у конкурсі «Клас року».
Кожен учень працює не тільки у своєму центрі, а й має постійне й тимчасове доручення, бере участь у роботі ініціативних творчих груп. Таким чином до класного самоврядування залучаються всі учні класу.
Другий ступінь шкільного самоврядування — президія (старостат). Його засідання відбуваються щомісяця, на них підбиваються підсумки роботи класів.
Для цього старости класів готують усні звіти, у яких міститься така інформація:
- робота за всіма напрямками;
- якість знань учнів з усіх предметів;
- нагороди за участь у загальношкільних заходах.
На засіданнях ради старост на основі записів у «Журналі дисципліни і порядку» та «Активність класу» виставляються оцінки за його ведення:
- успішність, поведінку, зовнішній вигляд учнів класу;
- участь у загальношкільних заходах;
- чергування в школі (для учнів 6-9 класів);
- санітарний і естетичний стан класу, закріпленої ділянки шкільної території;
- нагороди класу, участь в олімпіадах;
- інформацію про роботу класу згідно звіту старости..
За виконану роботу класу виставляється середня оцінка. Щоб наочно уявити підсумки роботи класів щомісяця, діє стенд «Рівняймось на них!», де оприлюднюються оцінки класів, кращі учні. На стенді можна знайти:
- назви класів;
- середній бал успішності;
- імена кращих учнів .
За підсумками роботи виявляються кращі класи.
Старостат разом із членами учнівського самоврядування проводить навчання активу класів, бере участь у роботі шкільного парламенту; координує роботу самоврядування класів.
Третій ступінь шкільного самоврядування — шкільний парламент на чолі з президентом. У складі парламенту — президент, віце-президент, президія(старостат), члени шкільного парламенту (голови та члени комісій).
У ході формування шкільного самоврядування вибори президента школи стали найяскравішою подією, яка мала велике значення у формуванні правової свідомості учнів, у вихованні громадської активності .
З початку вересня триває передвиборча кампанія, кандидати (учні 7 - 9 класів, лідери, старанні у навчання, активні у позакласній і позаурочній роботі, з високими моральними якостями на загальношкільних лінійках виступають зі своєю виборчою Програмою .
Вибори відбуваються шляхом таємного голосування через бюлетені. Для цього створюється виборча комісія з числа старост класів, яка обробляє заповнені бюлетені: хто отримав найбільшу кількість голосів - стає президентом, меншу кількість - віце-президентом .
Засідання шкільного парламенту відбуваються двічі на семестр. На них розробляються документи парламенту, плани роботи; визначаються кращі проекти, ідеї, рекомендації тощо.
На першому засіданні затверджується план роботи на навчальний рік , створюються комісії, затверджується план роботи кожної комісії зокрема, вибирається президентський актив, комісії ознайомлюються з правилами для членів учнівського самоврядування , обов'язками членів парламенту.
Головуючі комісій утворюють президентський інститут.
Президент очолює:
- комісії, що здійснюють рейди по школі;
- президентський інститут;
- журі, які оцінюють учнівські конкурси.
Президент контролює:
- організацію і проведення загальношкільних акцій;
- тижнів здоров'я;
- тижнів чистоти і благоустрою території;
- тижнів правових знань;
- тижнів культури і мистецтва.
Протягом року парламент організовує свою роботу в комісіях:
- «Навчальна»;
- «Організації дозвілля»;
- «Дисципліни і порядку»;
- «Спортивно - масова»;
- «Господарсько - трудова»;
- «Інформаційний центр»;
- «Робота з молодшими школярами»;
- «Екологічна»;
Звичайно, без підтримки і допомоги вчителя учнівське самоврядування малоефективне, тому і у Президента школи, і у голови парламенту, і у голів комісій є вчителі-консультанти. Вони допомагають учням сформувати проблему, визначити порядок її вирішення, підтримують дитячу ініціативу, не нав'язують свою точку зору, а на очах дітей і разом з ними обмірковують справи .
Вищий ступінь шкільного самоврядування – Республіканська конференція. Її засідання відбувається 1 раз на рік. У проведенні беруть участь учні 5-9-х класів та вчителі.
На конференції:
- слухається звіт президента про виконану роботу за минулий рік;
- затверджуються заново розроблені та доопрацьовані документи парламенту;
- виступають зі своєю передвиборною програмою кандидати в президенти «Учнівського парламенту»;
- визначаються головні напрями діяльності.
Парламент має настінний куток «Вісник учнівського самоврядування», де розташовані:
- Склад «Учнівського самоврядування»;
- План роботи на місяць;
- Структуру роботи;
- Правила для учнів;
- Девіз, емблема, пісня;
- Фоторепортаж «Парламент у дії» .
Принцип роботи комісій: «Ми не боїмося йти повільно, ми боїмося стояти на місці». Саме тому члени самоврядування постійно в русі, мають багато планів на майбутнє. З ініціативи віце-президента Парламентсько – президентської республіки «Дружба» розпочалась робота над проектом «Кодекс учня Бережанської ЗОШ І-ІІ ступенів». Мета проекту: провести моніторинг на з’ясування правил поведінки, етичних норм, організації працездатного та дієвого активу, посилення реальної участі в житті школи, громади, суспільства, самоствердження в суспільно значущій діяльності; посилити визнання не на словах, а на ділі реальних прав та потреб школярів. Кінцевим результатом роботи над проектом повинен бути випуск «Кодексу учня Бережанської ЗОШ І-ІІ ступенів».
В планах шкільного парламенту - започаткувати «Книгу пошани Парламентсько – президентської республіки «Дружба»» та стенд пошани. До «Книги пошани» занести прізвища та фотографії учнівських президентів школи (за хронологією); у стенд пошани - випускників, які закінчили школу і отримали свідоцтво з відзнакою, були переможцями предметних олімпіад, районних та обласних конкурсів. Наразі в школі існує куточок «Гордість школи».
Шкільне самоврядування охоплює учнів від 1-го до 9-го класів, має свою символіку: прапор, гімн, пісню, емблему. Всю символіку придумали, складали і творили самі діти. Прапор шкільного об'єднання символізує веселкове розмаїття шкільного життя.
Всю свою діяльність парламент здійснює відповідно до Закону України «Про молодіжні та дитячі громадські організації» та Статуту Парламентсько – президентської республіки «Дружба», що створений органом учнівського самоврядування на основі діючої Конституції .
Отже, у школі сформована і діє сучасна модель шкільного самоврядування.
КОНСТИТУЦІЯ
ПАРЛАМЕНТСЬКО – ПРЕЗИДЕНТСЬКОЇ РЕСПУБЛІКИ
«ДРУЖБА»
Загальні засади
Стаття І. Бережанська ЗОШ І-ІІ ступенів є демократичною та правовою школою.
Стаття 2. Ця Конституція поширюється на всіх учнів школи, незалежно від класу, віку і посадового становища.
Стаття З. Дитина, її життя і здоров'я, честь і гідність , недоторканність і безпека визнаються найвищою цінністю. Права і свободи дитини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності школи. Утвердження і забезпечення прав і свобод дитини є головним обов'язком.
Стаття 4. В школі не існує єдиного громадянства, що дозволяє учням одночасно навчатися в інших спортивних, культурних чи навчальних закладах, якщо це не суперечить Конституції і законам школи. Підстави припинення і набуття громадянства школи визнаються дирекцією.
Стаття 5. Школа є об'єднанням. Носієм влади в школі є учні, які здійснюють владу через органи учнівського самоврядування, які погоджують свої дії з дирекцією та педагогічним колективом школи. Ніхто не може узурпувати владу.
Стаття 6. В школі визнається і діє принцип верховенства права. Конституція школи має найвищу юридичну силу для всіх учнів.
Стаття 7. Державною мовою є українська мова. Школа забезпечує всебічний розвиток і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя навчального закладу. Школа сприяє вивченню іноземних мов, зокрема – англійської, німецької, російської.
Стаття 8. Правовий порядок ґрунтується на засадах доброзичливості, порядності, вихованості.
Розділ II
Права, свободи та обов'язки учнів школи.
Стаття 9. Усі учні школи є вільні і рівні у своїй гідності і правах.
Стаття 10. Права і свободи учня є невідчужуваними і непорушними.
Стаття 11. Права і свободи учнів закріплені цією Конституцією. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані.
Стаття 12. Кожна людина має право на вільний розвиток своєї особистості, якщо при цьому не порушуються права і свободи інших учасників навчального процесу, та має обов'язки перед школою та суспільством, в якому забезпечується вільний розвиток її особистості.
Стаття 13. Учні мають рівні конституційні права і свободи і є рівними перед законом, незалежно від віку та класу.
Стаття 14. Кожен має право на повагу до його гідності. Ніхто не може бути підданим фізичному покаранню чи такому, що принижує його гідність чи права.
Стаття 15. Кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань, за винятком грубих і нецензурних слів та висловів, які ображають інших..
Стаття 16. Кожен має право на свободу світогляду і віросповідання.
Стаття 17. Учні мають право брати участь в управлінні шкільними справами, вільно обирати і бути обраним до органів учнівського самоврядування.
Стаття 18. Учні школи мають право на об'єднання в різні організації. Учні мають
право збиратися на збори і мітинги, якщо це не порушує Статуту школи.
Стаття 19. Кожен, хто навчається ,має право на відпочинок під час перерви.
Стаття 20. Права і свободи учнів захищаються законом. Кожен має право звертатися за захистом своїх прав.
Стаття 21. Кожному гарантується право знати свої права та обов'язки.
Стаття 22. Кожен зобов'язаний не заподіювати шкоду школі, природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані збитки.
Стаття 23. Кожен зобов'язаний неухильно дотримуватися цієї Конституції, шкільної дисципліни та законів школи.
Розділ III
Вибори. Референдум.
Стаття 24. Учнівське волевиявлення здійснюється через вибори, референдум та інші форми безпосередньої демократії. Право голосу мають учні школи , які навчаються в 1-9 класах та педагогічний колектив.
Стаття 25. Вибори до органів учнівського самоврядування є вільними і відбуваються на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування або відкритим голосуванням.
Стаття 26. Загальношкільний референдум призначається адміністрацією школи або з ініціативи шкільного парламенту за погодженням з дирекцією.
Розділ IV.
Президент школи.
Стаття 27. Президент школи є главою учнівського самоврядування і виступає від її імені.
Стаття 28. Президент школи обирається учнями школи на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування строком на 2 роки.
Стаття 29. Новообраний Президент школи вступає на пост не пізніше ніж через два тижні після офіційного оголошення результатів виборів, з моменту складення присяги на урочистій загальношкільній лінійці.
Стаття 30. Функціональні обов'язки Президента школи.
Президент повинен:
1 . Дотримуватися Статуту школи.
2. Бути прикладом у навчанні, лідером у всіх добрих справах.
З. Надавати допомогу всім класам, які її потребують.
4. Приймати активну участь у плануванні роботи центрів.
5. Готувати і проводити засідання центрів.
6. Приймати активну участь у навчально-виховному процесі.
Президент має право:
1. Виставляти свою кандидатуру на виборах Президента у наступному навчальному році.
2. 0бирати собі команду з числа інших кандидатів, які виставили свої кандидатури на виборах і не були обрані.
3. Запрошувати, у разі потреби адміністрацію школи на засідання.
4. Приймати участь у засіданнях адміністрації школи при директорові, засіданнях педагогічної ради з питань, які потребують узгодження.
5. Вносити свої пропозиції на засіданні комісій.
6. Здійснювати контроль за роботою віце-президента.
7. Бути присутнім на засіданнях шкільної Ради та батьківських зборах.
8. Координувати підготовку та проведення загальношкільних заходів, вести пропаганду по дотриманню Статуту школи, здорового способу життя;
Розділ V.
Шкільний парламент.
Стаття 31. Шкільний парламент є вищим органом учнівського самоврядування школи.
Стаття 32. До складу Шкільного парламенту входять наступні комісії: навчальна, екологічна, господарсько – трудова,організації дозвілля, спортивно - масова , дисципліни і порядку, комісія по роботі з молодшими школярами та інформаційний центр.
Стаття 33. Шкільний парламент обирається на загальних зборах представниками класних активів.
Стаття 34. Повноваження комісій , що входять до Шкільного парламенту: Навчальна комісія:
1. Організація допомоги учням, які мають погані оцінки;
2. Допомога учням у навчанні, які не відвідують школу з поважних причин;
3. Залучення учнів в гуртки;
4. Надання допомогу вчителям в організації тематичних вечорів та предметних тижнів;
5. Допомога у створенні банку обдарованих дітей школи;
6. Участь в обладнанні навчальних кабінетів;
7. Члени комісії беруть участь в підготовці і проведенні бесід по класах;
8. Забезпечення активної участі школярів в МАН, різнорівневих груп з різних дисциплін;
9. Організація підготовки до Всеукраїнських олімпіад з базових дисциплін, різноманітних конкурсів, зокрема математ